Карієс у собак зустрічається набагато рідше, ніж у людей. Приблизно 5% собак мають це захворювання. Він не має породної схильності, зустрічається однаково у собак всіх порід і всіх розмірів.
Причини, з яких карієс рідко зустрічається у м’ясоїдних
- відсутність у нормальній (здоровій) флорі порожнини рота бактерій, що викликають карієс;
- висока рН слини, яка нейтралізує кислоту, що виділяється бактеріями;
- форма зубів, що не сприяє скупченню їжі на поверхні;
- низьковуглеводна дієта;
- менша частота прийому їжі порівняно з людьми.
У зоні ризику знаходяться собаки в раціоні у яких є великий вміст ферментованих вуглеводів і простих цукрів, які страждають від дисфункції слинних залоз, або зневоднення (зменшується слиновиділення).
Причини карієсу
Розвиток карієсу починається з утворення зубного нальоту або як прийнято його називати – «зубної бляшки». Зубна бляшка – це скупчення бактерій, досить щільно фіксованих на поверхні одного або кількох зубів. Розмножуючись бактерії виділяють кислоту, що вимиває кальцій та фтор з емалі зуба, що робить його незахищеним.
Деякі бактерії зубного нальоту викликають бродіння вуглеводів, у тому числі глюкози та сахарози, що призводить до виділення кислоти як побічного продукту бактеріального метаболізму. Внаслідок присутності кислоти рН падає до критичної точки, відбувається демінералізація поверхні зуба. Це дає змогу бактеріям проникати усередину дентину та емалі. Руйнуючи емаль, бактерії потрапляють все глибше і глибше в зуб, що в результаті може призвести до його повного руйнування.
Внаслідок цієї бактеріальної інвазії в дентині через виділення бактеріями токсинів розвивається оборотне запалення пульпи (гострий або хронічний пульпіт), що може призвести до зубного болю.
Проте захисні механізми не справляються з агресією бактерій. Зрештою інфекція досягає пульпи, і це може призвести до незворотного запалення і некрозу пульпи. Після незворотного пульпіту та некрозу, бактерії та бактеріальні токсини досягають апікальної частини кореневого каналу, що призводить до верхівкового періодонтиту.
Карієс у собак. Як протікає захворювання?
Карієс не болючий процес. Демінералізація емалі та втрата кальцію та фосфату з кристалів гідроксиапатиту може наслідувати процес ремінералізації. На початку демінералізації емалі з’являється біла пляма. На даний момент каріозне вогнище є оборотним і може піддатися ремінералізації. Під час ремінералізації у пошкодження можуть потрапляти харчові субстрати, внаслідок чого ремінералізована поверхня зуба стає коричневого або чорного кольору. Ці ураження мають бути диференційовані від просто фарбування зубів.
Якщо каріозний процес триває, зрештою емаль руйнується і формується каріозна порожнина. На даний момент процес вже незворотній і структура зуба була втрачена. У цьому випадку каріозну порожнину потрібно пломбувати.
Стадії карієсу
Розвиток карієсу відбувається у кілька етапів. Традиційно виділяються такі:
- початковий карієс у стадії плями;
- середній карієс;
- глибокий карієс.
Для того щоб визначити на якій стадії карієс достатньо простого огляду, іноді необхідно зробити рентгенологічний знімок.
Стоматологія для собак у Харкові
Хочемо наголосити ще раз, що зуби тварин мають іншу форму, не мають фісур, тому гарно омиваються слиною і при наявності чищення зубів – карієс не утворюється. Найчастіше бувають сколи зубів, вроджена відсутність емалі. За можливості, зуби нарощують, лікують. При несприятливому прогнозі – видаляють.Собакам більше притаманні запалення ясен – гінгівіт, в запущеній стадії – це гнійний пародонтит. Якщо уражені кісткові структури щелепи – прогноз сумнівний і зуби видаляються.
Терра Вет – ветеринарна клініка у Харкові, у якій Ви можете отримати консультацію ветеринара-стоматолога. Спеціаліст нашої клініки обов’язково Вам допоможе.
