Захворювання серця займають значну частку серед хронічних патологій у домашніх тварин, і коти – не виняток. Особливість котячих кардіологічних хвороб полягає в тому, що вони часто тривалий час перебігають без явних симптомів. Саме тому кардіоміопатії у котів нерідко діагностують уже на стадії ускладнень, коли стан тварини стає критичним. Розуміння типів кардіоміопатій, породної схильності та ранніх ознак допомагає вчасно звернутися до ветеринарного лікаря і зберегти життя улюбленця.
Що таке кардіоміопатія у котів?
Кардіоміопатія – це загальна назва групи захворювань серця, при яких уражається міокард, тобто серцевий м’яз. Основою цих патологій є дистрофічні зміни в серцевій м’язовій тканині, що призводять до порушення скорочення або розслаблення серця та, як наслідок, до серцевої недостатності.
Залежно від характеру змін у міокарді виділяють кілька форм кардіоміопатій, серед яких є як поширені, так і рідкісні.
Які виділяють основні види кардіоміопатій у котів?
Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) – це найпоширеніша форма кардіоміопатії у котів. Вона становить близько 65 % усіх випадків. Для ГКМП характерне потовщення стінок серця (частіше лівого шлуночка) та зменшення його порожнини. Через це серце втрачає здатність нормально розслаблятися і наповнюватися кров’ю, що поступово призводить до застійної серцевої недостатності.
Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП) – ця форма зустрічається значно рідше (приблизно у 5 % котів). Вона характеризується витонченням стінок серця та розширенням порожнин шлуночків. У результаті серце не може ефективно скорочуватися і перекачувати кров. Однією з можливих причин розвитку ДКМП є дефіцит таурину в раціоні.
Окрім основних, існують і менш поширені різновиди:
- рестриктивна кардіоміопатія (РКМП), при якій уражається переважно лівий шлуночок, але потовщення міокарда виражене помірно;
- аритмогенна дисплазія правого шлуночка, за якої зміни стосуються здебільшого правих відділів серця;
- некласифіковані кардіоміопатії – випадки, коли зміни в серці не можна чітко віднести до жодної з відомих форм.
У яких порід та чому розвиваються кардіоміопатії?
За походженням кардіоміопатії поділяють на первинні та вторинні:
Первинні (ідіопатичні) кардіоміопатії. Вважається, що вони мають генетичну природу. На сьогодні доведено наявність мутацій, які викликають ГКМП у котів порід мейн-кун і регдолл. Також простежується спадкова схильність до гіпертрофічної кардіоміопатії у британських короткошерстних, американських короткошерстних, шотландських висловухих, сфінксів, персидських та норвезьких лісових котів. До розвитку дилатаційної кардіоміопатії частіше схильні абіссинські, сіамські, тайські та бірманські коти. У поодиноких випадках ідіопатичні кардіоміопатії можуть виявлятися й у безпородних тварин.
Вторинні кардіоміопатії. Розвиваються на тлі інших захворювань. Причинами можуть бути артеріальна гіпертензія, гіпертиреоз, запалення серцевого м’яза (міокардит), вроджені або набуті вади серця. ДКМП також може виникати через тривалий дефіцит таурину при незбалансованому харчуванні.
Як розвивається захворювання?
Найчастіше патологічний процес уражає лівий шлуночок серця. При ДКМП знижується скоротлива здатність міокарда, а при ГКМП – порушується його розслаблення. В обох випадках це призводить до підвищення тиску в лівому передсерді та легеневих венах, що може спричинити набряк легень або скупчення рідини в грудній порожнині. При залученні правих відділів серця можливе накопичення рідини в черевній порожнині, грудній клітці або перикарді.
Клінічні прояви. Які вони?
На ранніх стадіях кардіоміопатії можуть не мати жодних симптомів. З часом власники можуть помітити зниження активності, швидку втомлюваність, прискорене дихання після навантаження. Часто симптоми різко посилюються після стресу, операції або наркозу.
Основною ознакою є задишка. У тяжких випадках кіт дихає з відкритою пащею, слизові оболонки набувають синюшного відтінку. Без негайної допомоги такий стан може закінчитися летально.
Одним із найнебезпечніших ускладнень є тромбоемболія – утворення тромбів у серці з подальшим перекриттям судин. Найчастіше уражаються артерії тазових кінцівок, що супроводжується різким болем і паралічем лап.
У рідкісних випадках першим і єдиним проявом хвороби може бути раптова смерть.
Діагностика кардіоміопатій. Як своєчасно виявити проблему?
«Золотим стандартом» діагностики є ехокардіографія (УЗД серця). Саме вона дозволяє оцінити структуру та функцію серця і визначити тип кардіоміопатії. Для окремих порід (мейн-кун, регдолл) існують генетичні тести на схильність до ГКМП, однак вони не замінюють ЕХО серця. Також можуть застосовуватися ЕКГ, рентгенографія, УЗД грудної порожнини та лабораторні дослідження.
Лікування та прогноз. Як лікувати?
Лікування спрямоване на контроль симптомів серцевої недостатності, профілактику набряку легень і тромбоутворення. Схему терапії підбирає виключно ветеринарний кардіолог на основі результатів обстеження. Прогноз при кардіоміопатіях індивідуальний. Навіть у котів з однаковим діагнозом перебіг захворювання може суттєво відрізнятися залежно від супутніх факторів, віку, стресів і загального стану організму.
Лікування повинен призначати ветеринарний лікар-кардіолог на підставі проведеного обстеження кішки.
Профілактика. Що важливо знати власнику?
Ефективної медикаментозної профілактики кардіоміопатій не існує, тому ключову роль відіграє раннє виявлення. Профілактичні кардіологічні огляди та ЕХО серця рекомендовані:
- котам порід групи ризику;
- перед плановими операціями під загальним наркозом;
- тваринам старше 6 років;
- котам із задишкою, швидкою втомлюваністю, серцевими шумами або порушенням ритму.
Кардіологічне обстеження у «Терра Вет» (Харків)
Терра Вет – клініка у Харкові, у якій проводиться сучасна кардіологічна діагностика котів, включно з ехокардіографією та комплексною оцінкою стану серця. Своєчасне обстеження дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях і значно покращити якість та тривалість життя вашого улюбленця. Ми знаходимося за адресою: вулиця 23-го Серпня 59. Діє попередній запис.
