Вивих суглоба у собаки досить поширене явище. Які його причини, симптоми, небезпека? Чи так часто трапляються вивихи насправді? І що робити, якщо вивих насправді є? На ці та інші питання у простій та зрозумілій формі спробуємо відповісти.
Що таке вивих?
Вивих – травма (тобто ненормальне положення, що порушує функцію кінцівки), частіше оборотне, порушення анатомічного розташування кісток внаслідок механічного ушкодження. Під вивихом суглоба (будь-якого) мається на увазі порушення його будови внаслідок взаємного зміщення кісток без порушення їх цілісності.
Вивих завжди супроводжується пошкодженням м’якотканних структур суглоба: рвуться кровоносні судини, зв’язки суглоба, його капсула, сухожилля прилеглих м’язів. Все це неминуче призводить до серйозних порушень функції органу – суглоба і всієї кінцівки.
Чому це відбувається? Основні причини вивихів
Причин вивихів може бути кілька. В основному розрізняють травматичні та вроджені вивихи. Для того щоб відбувся вивих здорового суглоба необхідно додати значних зусиль, тому основними причинами травматичних вивихів є автотравми, падіння з великої висоти, зіткнення з перешкодою на великій швидкості, застрягання кінцівки під час руху, активні ігри. Найчастіше зустрічаються травматичні вивихи тазостегнового та ліктьового суглобів.
Вроджені вивихи та підвивихи розвиваються в результаті генетичної помилки, неправильної будови суглоба. Часто ці патології розпізнаються вже у досить зрілому (6-8 місяців і старше) віці. Найчастіше зустрічаються вроджені вивихи колінної чашки (у собак карликових порід), ліктьового суглоба, підвивих (не повний вивих) тазостегнового суглоба.
Буває й щось середнє: незначна для здорової тварини травма призводить до вивиху. Зазвичай так трапляється у разі генетично схильного до вивиху (недорозвиненого, зміненого) суглоба. Так відбуваються вивихи колінної чашки та шийних хребців у собак карликових порід, вивих при дисплазії тазостегнових суглобів.
Як виявляється проблема?
Основними ознаками вивиху є кульгавість (при вродженому) або повна відсутність опороспроможності на кінцівку (при травматичному вивиху). Після травми тварина скаче на трьох лапах. Зовні при уважному огляді виявляється припухлість та деформація контурів пошкодженого суглоба (порівняно з кінцівкою протилежної сторони).
Характерний симптом – пружна (гумова) фіксація суглоба, який в нормі працює як добре змащений шарнір. Так само відчувається тертя кістки об кістку, скрегіт, клацання, усунення анатомічних орієнтирів (для фахівців).
Що робити?
Якщо ваш вихованець отримав травму і ви підозрюєте вивих, дотримуйтесь наступних рекомендацій:
- Не намагайтеся вправити вивих самостійно – це боляче!
- До візиту до лікаря постарайтеся іммобілізувати тварину та пошкоджену кінцівку. Для цього можна помістити його в обмежений простір (клітка, коробка, вольєр, машина, прив’язь). Необхідно уникати використання хворої лапи, не м’яти, зайвий раз, не смикати і не перекладати тварину.
- На місце пошкодження бажано на 20-30 хвилин помістити лід (щось із морозилки загорнути в рушник і прикласти).
- Не годуйте собаку – можливо буде потрібен наркоз.
- У максимально короткий термін доставить вихованця у ветклініку.
Діагностика вивиху у собаки
Лікар встановлює діагноз на підставі всього комплексу інформації: історії захворювання (значна травма), даних огляду та пальпації, рентгенологічного дослідження. Останнє є єдиним достовірним методом діагностики при деяких вивихах.
Як лікувати вивих у собаки?
Основним лікуванням травматичних вивихів є вправлення (закрите або відкрите – хірургічне) та фіксація. Вправлення вивиху має проводитися настільки екстрено, наскільки це можливо (виходячи зі стану пацієнта).
При відстроченні вправлення термін більше 1-2 днів розвивається контрактура (скорочення) м’язів, у порожнині суглоба утворюється щільний, фіксований потік фібрину (крові), утворюються рубцеві тканини. Все це робить закрите вправлення складним, а іноді й неможливим. Крім того, за цей час можуть суттєво ушкоджуватися суглобові поверхні та навколишні м’які тканини.
Відкрите вправлення робиться за неможливості закритого. При цьому робиться хірургічний доступ до пошкодженого суглоба, з його порожнини видаляються згустки фібрину та зруйновані фрагменти суглобових структур. Після цього суглоб повертається у вихідне положення.
Вправлення вивиху будь-яким способом вимагає загальної анестезії та повного розслаблення м’язів. Після вправлення – закритого чи відкритого – суглоб необхідно зафіксувати.
Якщо вивих не вправити вчасно – наслідки можуть бути плачевними. Розвивається стійка, непереборна контрактура м’язів. Рубцова тканина фіксує в неправильному положенні елементи суглоба. Суглобові поверхні руйнуються. За таких змін зберегти суглоб не завжди можливо.
Терра Вет – ветеринарна клініка у Харкові, в якій прийом веде досвідчений ветеринар-ортопед, хірург. Спеціаліст проведе необхідну діагностику та підбере адекватну схему лікування, спрямовану на якнайшвидше одужання вихованця. Будемо раді допомогти Вам!
