У попердній статті ми розглянули серцеві захворювання у собак. Тепер про котів. На відміну від собак, серед кішок розповсюджені інші серцеві патології. Найчастіше діагностуються різні типи кардіоміопатій:
- гіпертрофічна;
- рестриктивна;
- дилатаційна.
Гіпертрофічна кардіоміопатія
ГКМП є хронічним захворюванням серцевого м’яза. Патологія характеризується потовщенням (гіпертрофією) міокарда та зниженням його здатності до розслаблення в діастолі. Через це порушується наповнення серця кров’ю, що поступово веде до серцевої недостатності.
Ця хвороба має генетичну природу та передається за домінантним типом спадкування. Аналогічно до дилатаційної кардіоміопатії (ДКМП) у собак, ГКМП передається потомкам із вельми високою ймовірністю.
Породи, які частіше страждають від ГКМП
Гіпертрофічна кардіоміопатія може розвинутися у котів будь-якої породи, але найбільш схильними є:
- мейнкун,
- регдол,
- сфінкс,
- бенгальська кішка,
- британська короткошерста,
- шотландська висловуха,
- персидська,
- сіамська.
Для таких порід як мейнкун, регдол та сфінкс існують генетичні тести, що дозволяють виявити ризик розвитку захворювання на ранніх етапах та уникнути розведення тварин із відповідними мутаціями.
Як ГКМП впливає на серце?
Захворювання супроводжується значними структурними змінами міокарда:
- кардіоміоцити (серцеві клітини) розташовані хаотично, мають неправильну форму або надмірний розмір;
- стінки лівого шлуночка та/або міжшлуночкової перегородки потовщуються, втрачаючи здатність до нормального розтягування.
Це зменшує об’єм шлуночка та ускладнює надходження крові з передсердя. З часом у лівому передсерді накопичується надлишок крові, що призводить до його збільшення, перевантаження та розвитку гострої серцевої недостатності.
ГКМП-фенотипи
Окрім генетичної форми, існує ГКМП-фенотип, що виникає під впливом зовнішніх факторів або інших хвороб. Основні причини вторинного потовщення міокарда:
- хронічна артеріальна гіпертензія,
- ендокринні розлади, наприклад, гіпертиреоз,
- стеноз аорти,
- гострий міокардит.
У таких випадках після усунення першопричини можливе значне покращення стану серця кота та суттєве продовження терміну його життя.
Рестриктивна та дилатаційна кардіоміопатія у котів
РКМП (рестриктивна кардіоміопатія) — це серйозне захворювання, що впливає на обидві функції серцевого м’яза: здатність скорочуватися (систолічна функція) та розслаблятися (діастолічна функція). У цій патології частина міокарда також заміщується сполучною тканиною. Це погіршує його еластичність та працездатність. Хоча механізми розвитку серцевої недостатності при РКМП схожі на ті, що виникають при гіпертрофічній кардіоміопатії (ГКМП), потовщення стінок лівого шлуночка зазвичай відсутнє.
ДКМП — дилатаційна кардіоміопатія у котів має ті ж самі характеристики, що й у собак. Характеризується вираженим порушенням скорочувальної функції міокарда.
Обидві ці хвороби (РКМП та ДКМП) можуть бути проявами так званої вигоряючої кардіоміопатії. Це термінальна стадія ГКМП, коли через тривалий перебіг хвороби міокард поступово заміщується сполучною тканиною. У результаті серцевий м’яз стоншується та втрачає свою функціональність.
Як і у випадку собак, ДКМП може розвиватися не тільки як самостійна генетична хвороба, але й бути наслідком інших захворювань чи впливів. Основні фактори:
- вроджені вади серця, що викликають перевантаження,
- інтоксикація токсичними речовинами,
- хронічний міокардит,
- гормональні дисфункції (ендокринні порушення),
- дефіцит таурину або L-карнітину,
- порушення серцевого ритму.
Складності діагностики
На першому прийомі чи консультації у клініці, ветеринарному кардіологу важко однозначно визначити, чи є рестриктивна або дилатаційна кардіоміопатія самостійним захворюванням чи ознакою вигоряючої кардіоміопатії. У таких випадках ключову роль відіграє ретельна, а головне своєчасна діагностика для лікування чи поліпшення життя тварини.
Рекомендації для тварин з зони ризику
Якщо домашній улюбленець належить до порід, що мають підвищену схильність до найпоширеніших серцево-судинних захворювань, варто регулярно проходити профілактичні огляди у ветеринарній клініці. А при виявленні характерної симптоматики якомога раніше звертатися до ветеринарного кардиолога Терра Вет для своєчасної діагностики та призначення відповідного лікування.
