Серцеві захворювання у собак

Серцеві захворювання у собак

Захворювання та патології серцево-судинної системи тварин, як і у випадку з людиною, є серйозною проблемою, що потребує своєчасного виявлення та лікування. Вирішальну роль у цьому питанні відіграє стадія хвороби, на якій було діагностовано проблему та розпочато терапію. Саме своєчасність звернення до фахівців ветеринарного центру Терра Вет є запорукою успіху лікування та підвищує шанси тварини на одужання або підтримку нормального ритму життя протягом довгих років.

Специфіка серцевих патологій та симптоматика захворювань

Основними труднощами у виявленні хвороб тварин є те, що домашні улюбленці не здатні повідомити про свій стан. Тому їх власники звертаються до ветеринарів вже тоді, коли симптоми стають помітними. Саме це є головним ризиком серцевих патологій. Адже більшість захворювань на перших стадіях зовсім не мають симптомів. Особливість в тому, що організм тварини ще деякий час самостійно компенсує порушення в роботі серцево-судинної системи. А отже, при виникненні помітних симптомів патологія вже існує певний час. Тому варто якомога швидше звертатися до лікаря ветеринарної клініки. Чим швидше проведена діагностика, тим ефективнішим буде лікування.

Серед головних симптомів, яким варто приділити увагу при підозрах на проблеми з серцем:

  • задишка чи кашель, іноді зі специфічними виділеннями;
  • пришвидшене дихання (понад 30 циклів вдиху-видиху за хвилину);
  • втома та апатія;
  • втрата апетиту та різке схуднення, навіть без видимих причин;
  • набряки та збільшення розміру живота;
  • втрата свідомості.

Діагностика захворювань серця

При виявленні підозрілої симптоматики слід негайно звернутися до ветеринарного лікаря. В медичному центрі Терра Вет для діагностування хвороб серця у собак та котів проводиться всебічне та повноцінне кардіологічне дослідження із застосуванням комплексу традиційних та сучасних методів, зокрема:

Комплексний підхід фахівців ветеринарного центру Терра Вет до діагностики дозволяє виявити проблему та вчасно почати терапію.

Особливості серцевих хвороб тварин

Серцево-судинні захворювання можуть виникати у собак та котів будь-якої статі, віку чи породи. Проте генетична схильність, порода, розмір тварини та інші особливості впливають на ризик розвитку певних хвороб. Тож власникам тварин, що входять в зону ризику, варто особливо уважно стежити за станом улюбленців, відмічаючи підозрілу симптоматику.

Крім того, виявити проблеми на ранніх стадіях та забезпечити своєчасне лікування допоможуть регулярні профілактичні огляди.

Найпоширеніші захворювання серця у собак

За статистичними даними, собаки різних порід найчастіше хворіють на ендокардіоз та дилатаційну кардіоміопатію. Розглянемо специфіку цих захворювань окремо.

Ендокардіоз у собак

Міксоматозна дегенерація клапана, також відома як ендокардіоз, є одним із найпоширеніших серцевих захворювань у собак. Ця патологія характеризується потовщенням атріовентрикулярного клапана, що призводить до порушення його функцій. Ендокардіоз є головною причиною розвитку хронічної серцевої недостатності у собак та становить до 75% таких випадків.

Схильність порід

Ендокардіоз чи міксоматозна дегенерація клапана найбільш поширена серед дрібних та середніх порід собак. Крім цього, нею доволі часто хворіють метиси. В зону ризику входять такі породи:

  • кавалер-кінг-чарльз-спанієль,
  • такса,
  • карликовий пудель та той-пудель,
  • пекінес,
  • чихуахуа,
  • шпіц,
  • той-тер’єр,
  • йоркширський тер’єр.

Причини виникнення

Основною причиною розвитку ендокардіозу є генетична схильність, що пов’язана з порушенням метаболізму колагену в організмі. Найчастіше при цьому уражається мітральний клапан.

Як працює серце в нормі та при патології?

У здоровому серці кров рухається строго в одному напрямку:

  • із вен до передсердь,
  • із передсердь до шлуночків,
  • зі шлуночків — до артерій малого та великого кіл кровообігу.

При цьому клапани між передсердями та шлуночками запобігають зворотному току крові під час скорочення шлуночків, щільно змикаючись. 

У випадку патології, через дефіцит колагену, клапан стає менш еластичним, потовщується та перестає щільно змикатися. Це спричиняє зворотний потік крові (регургітацію). У результаті передсердя постійно отримує додатковий обсяг крові, через що поступово збільшується.

Організм певний час компенсує перевантаження за допомогою адаптивних механізмів. Проте ці ресурси не безмежні, й з часом настає гостра серцева недостатність.

Діагностика та лікування

Хоча ендокардіоз є невиліковною хворобою, своєчасна діагностика та правильне лікування дозволяють значно полегшити симптоми та продовжити життя собаки на багато років. Регулярний прийом медикаментів та дотримання рекомендацій ветеринара забезпечують високий рівень якості життя улюбленця.

Для раннього виявлення ендокардіозу рекомендується проходити ЕХО-кардіографію раз на два роки, починаючи з трьох-чотирьох років. Це дозволяє своєчасно виявити проблему та запобігти серйозним ускладненням.

Дилатаційна кардіоміопатія у собак

Патологія, що у ветеринарних колах маркується абревіатурою ДКМП, є хронічним захворюванням, яке вражає серцевий м’яз та спричиняє зниження його скорочувальної здатності. Патологія має генетичну природу з домінантним типом спадкування, що значно підвищує ймовірність її передачі наступним поколінням.

Схильність до ДКМП

Хвороба найчастіше спостерігається у великих порід собак, хоча метиси також можуть бути в зоні ризику. Серед найбільш схильних порід:

  • добермани,
  • ірландські вовкодави,
  • доги,
  • ньюфаундленди,
  • кавказькі та середньоазіатські вівчарки,
  • німецькі вівчарки,
  • кавалер-кінг-чарльз-спанієлі,
  • боксери.

Ветеринари розробили спеціальні генетичні тести, що дають змогу виявити вірогідність захворювання тварини ще в юному віці. Підходять такі тести доберманам та ірландським вовкодавам.

Механізм розвитку захворювання

При ДКМП частина м’язової тканини міокарда замінюється на сполучну або жирову. Найчастіше процес починається у лівих камерах серця. Лівий шлуночок поступово втрачає здатність до повноцінного скорочення, внаслідок чого кров не може ефективно транспортуватися через аорту. Частина крові залишається у шлуночку, що спричиняє його перевантаження та розширення лівих відділів серця, а згодом і правих. Також знижується тиск у великому колі кровообігу (хронічна гіпотензія). Це погіршує доставку кисню та поживних речовин до тканин.

Додаткові ускладнення

Одним із характерних та доволі частих ускладнень ДКМП є порушення серцевого ритму. Ускладнення виникає через те, що провідна система серця заміщується сполучною тканиною. Для доберманів та ірландських вовкодавів аритмія часто є першим та навіть єдиним симптомом захворювання.

Прогноз, діагностика та лікування

ДКМП — серйозна патологія з не вельми сприятливим прогнозом. Навіть при використанні сучасних методів лікування тривалість життя собаки після постановки діагнозу зазвичай не перевищує 1-2 роки. Проте завдяки терапії можна значно покращити якість життя тварини на цей час.

Для ранньої діагностики рекомендується проводити щорічне обстеження серця (ЕХО та ЕКГ) починаючи з 2-річного віку тварини.

Фенотипи ДКМП

Окрім спадкових форм, існують так звані ДКМП-фенотипи, які мають схожі клінічні прояви, але є вторинними до інших захворювань. Їх ключова особливість — структура міокарда часто залишається незмінною. Після усунення первинної причини функція серця може частково або повністю відновитися.

Можливі причини фенотипу ДКМП:

  • вроджені дефекти, які перевантажують серце,
  • порушення ритму,
  • міокардит,
  • токсичний вплив певних речовин,
  • гормональні збої,
  • дефіцит поживних речовин, таких як таурин чи L-карнітин.

У наступній статті розглянемо найпоширеніші захворювання серця у котів.